Історична довідка про Шостку

Місто Шостка Сумської обл. розташоване посеред лісових масивів у басейні річки Десна. Свою назву воно отримало від річки Шостка. Історія цього населеного пункту безпосередньо пов’язана з виготовленням селітри та пороху. Перший пороховий завод тут працював у 1739–1742 рр. З кінця 1771 р. розпочалося спорудження «Шостенского порохового заводу». У 1848 р. тут побудували капсульний завод. Кожна нова війна Російської імперії ставала поштовхом для розвитку заводу і селища. Під час Першої світової населення робітничого селища збільшилося вдвічі і в 1917 р. становило понад 9 тис. А напередодні Другої світової війни у 1939 р. – вже 28 тис. У 1924 р. Шостка одержала статус міста.

У 1931 р. у Шостці завершилося будівництво фабрики кіноплівки. Перехід СРСР до наступальної воєнної доктрини стимулював виробництво військової продукції. У 1938 р. на пороховому заводі, який отримав «зашифровану» назву «№ 9», працювало вже 6,5 тис. робітників, на капсульному «№ 53» – 1670.

У 1930-х рр. весь ритм життя у Шостці диктують саме підприємства – вони дають роботу, розбудовують місто та формують справжню «нову людину» – творця індустрії. Шостка стає центром трудової еміграції з усього навколишнього регіону, особливо під час розкуркулення та колективізації. Одночасно військові заводи були об’єктом прискіпливої уваги НКВС. За даними редколегії «Реабілітовані історією» на Шосткинщині у 1930-1940-рр. було репресовано понад 1200 осіб.

Під час Другої світової війни багато кваліфікованих робітників заводів опинилися в окупації: їх не мобілізували в Червону армію і не встигли евакуювати. Нацисти розглядали цих людей як потенційних партизанів. Покинуті промислові об’єкти стали місцем масових страт. На території кінофабрики узимку 1942 р. розстріляли сотні місцевих євреїв. 19 липня 1942 р. зондеркоманда СД у дворі Шосткинського технікуму розстріляла 215 «активістів» із Шостки та району. Одночасно окупанти вивезли з регіону майже 8 тис. молодих людей на роботу до Райху, де більшість потрапила на німецькі підприємства з виробництва пороху.

У повоєнний час Шостка – потужний промисловий центр. Фабрика кінофотоплівки стала гігантом ВО «Свема», поряд із військовими заводами «Зірка» та «Імпульс» тут збудували завод хімічних реактивів та інші підприємства. На 1989 р. населення Шостки становило понад 90 тис. мешканців. Зміна економічної ситуації у світі, технологічна революція, яка співпала з розпадом Радянського Союзу – боляче позначилися у житті міста. Нині, замість промислових гігантів місто оточують руїни цехів і недобудованих промислових споруд. Шосткинці вчаться жити без традиційної «опіки» і контролю підприємств за всіма аспектами щоденного життя, вчаться самоорганізації та демократії.