Організація репатріації до СРСР, перевірка колишніх примусових робітників

Закінчення війни принесло колишнім остарбайтерам визволення з німецької неволі, але не особисту свободу. Після закінчення бойових дій більшість репатріантів деякий час перебували в таборах переміщених осіб. Для повернення на батьківщину вони мусили пройти спочатку перевірку в органах НКВС-НКДБ у спеціальних збірних і фільтраційних таборах на кордоні СРСР, а потім пройти реєстрацію та ще одну перевірку в місцевих органах міліції. На кожного прибулого репатріанта мали відкрити спеціальну особову справу або «облікову справу на репатріантів» або «фільтраційну справу». За результатами фільтраційної перевірки на 1 березня 1946 р. тільки 57,8 % репатріантів дозволили повернутися на своє попереднє місце проживання, 19,1% – мобілізували в армію, 14,5% – зарахували до трудових батальйонів НКО, 6,5% – були заарештовані.

Відомо, що з 1 млн. 250 тис. українців, які повернулися з каторжних робіт у Німеччині, 360 тис. відправлено до таборів як „зрадників Батьківщини”. Недовіра до репатріантів залишається збоку владних структур і упродовж наступних років. У 1950 році на території Сумської області арештам підлягало 76 осіб з числа репатріантів.

Як відомо, процес реабілітації жертв сталінізму розпочався у 1953 році, а в Україні, практично, – з 1956 року. Проходив він непослідовно, майже не торкаючись тих, хто був звинувачений у „націоналізмі”. До того ж, реабілітація одних супроводжувалася політичними репресіями стосовно інших. У Кримінальному кодексі 1960 року була стаття „62” („Антирадянська агітація і пропаганда”), яка давала підстави для політичних переслідувань.

17 квітня 1991 р. був прийнятий Закон УРСР „Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”, який активізував справу відновлення історичної справедливості. Закон передбачає реабілітацію громадян, які були покарані судами, іншими державними органами в будь-якій формі, включаючи позбавлення життя або волі, обмеження інших громадянських прав і свобод з мотивів політичного, соціального, класового, національного та релігійного характеру.