“Великий терор”
Після колективізації наступним сплеском насильства стали масові арешти на виконання таємного наказу наркома НКВС № 00447 від 30 липня 1937 року «Про операцію з репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів». Про результати цієї операції в Чернігівській області через півроку докладно звітували співробітники спецслужб у розлогому звіті. Див. Звіт про проведену операцію за наказом №00447. Загалом від серпня 1937 р. до січня 1938 р. було розстріляно 1700 осіб та засуджено до різних термінів ув’язнення 3450 осіб, це були переважно селяни.
Під час Великого терору (1937-1938 рр.) у Шостці найбільше постраждали працівники оборонних підприємств. Засудження та розстріли стали долею багатьох директорів та інженерів шосткинських заводів і рядових робітників. Були арештовані начальники заводу № 53 Антон Береля, Анатолій Дубовик, головні інженери Микола Піскун, Олександр Лучек начальник заводу № 9 Михайло Нефьодов. Більшість співробітників заводів були арештовані під час ведення справ так званих «германофілів» та «оголтелих». Про це докладно оповідає Доповідна записка про репресії на Шосткинських заводах №9 та № 53 . Складне вибухонебезпечне виробництво пороху супроводжувалося частими аваріями, причину яких традиційно вбачали у диверсіях та шкідництві «ворогів народу». Підбірка документів із архіву Служби безпеки України, представлена в експозиції, показує як велися подібні «розслідування». Доповідні записки розслідування пожежі на заводі № 9 у вересні 1940 року яскраво описує загальну знервовану атмосферну на підприємствах і методи роботи спецслужб.
“Національні операції”
Одночасно у республіці здійснювались інші протиправні заходи. Так, 11 серпня 1937 р. НКВС СРСР видав наказ за № 00485, в якому ставилось завдання покласти край антирадянській діяльності польської розвідки і диверсійно-повстанської низівки „ПОВ” (польської організації військової). В ній зазначалося, що протягом звітного періоду (серпень-грудень 1937 р.) було ліквідовано польську шпигунську резидентуру на Шосткинських оборонних заводах у складі 6 осіб (Реабілітовані історією).
Активно проходила на Сумщині й „німецька операція”, відповідно до наказу НКВС СРСР № 00439 (1937 р.), згідно з яким місцеві органи НКВС мали негайно взяти на облік та арештувати на підприємствах німецьких підданих. Незважаючи на те, що директива НКВС стосувалась, передовсім, іноземців, у поле зору каральних органів потрапили майже всі громадяни німецької національності. На Шосткинських заводах була ліквідована „шпигунсько-диверсійна група”, створена нібито німецькими спеціалістами Фрейліхом і Медингом з метою проведення терористичних актів на військових підприємствах міста. З 9-ти заарештованих троє – енергетик заводу Сенін М. Д., начальник теплопостачання Герасько Г. С. та робітник Пастіан В. Я. були засуджені до розстрілу (Реабілітовані історією).
Упродовж 1937-1938 рр. за вказівкою центра місцеві чекісти відпрацьовували приналежність уродженців Сумщини до інших іноземних розвідок: румунської, болгарської, латиської, естонської, фінської, іранської, чеської, проте безуспішно. Кращого результату співробітниками спецслужб було досягнуто у знешкодженні добре законспірованих „агентів японської розвідки”. Ними „виявились” батько й син Порфирій та Дмитро Блинникови, що працювали на оборонному заводі у м. Шостка, та військовий політпрацівник Руднєв С. В. (в майбутньому комісар Сумського партизанського з’єднання в роки Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу) . В цілому ж за відомостями про репресованих, які є у банку даних Сумської книги „Реабілітовані історією”, протягом 1937-1938 рр. у справах про сприяння іноземним розвідкам на Сумщині було заарештовано і безпідставно засуджено понад 50 громадян (Реабілітовані історією).
Слідчі самі стали жертвами репресій
А ось що розповідав про діяльність своїх підлеглих у м. Шостка колишній начальник Чернігівського облуправління НКВС Єгоров А. І., який врешті-решт і сам опинився під слідством. Виписка із протоколу допиту начальника ОУ НКВС по Чернігівській обл. Єгорова.
Питання: Яку ворожу діяльність ви здійснювали?
Відповідь: В основному фальсифікували слідчі справи і проводили безпідставні арешти населення.
Питання: Ви давали [підлеглим] прямі установки щодо фальсифікації слідчих справ?
Відповідь: Не було такої потреби […] оскільки вони в цьому виявляли свою ініціативу.Крім того, мої розпорядження, які я віддавав по слідчій роботі, спрямовували їх на фальсифікацію.
Питання: Які вами були сфальсифіковані контрреволюційні організації?
Відповідь: Отримуючи орієнтування зверху […] я давав вказівки начальникам відділів приблизно такі: викрити контрреволюційну організацію, але з таким розрахунком, щоб 10-15 чол. керівників охоплювали всю масу заарештованих своїми показаннями […]
Питання: Чому на оборонних заводах [м. Шостка] репресовувалися в більшості інженерно-технічні працівники?
Відповідь: Це я пояснюю тим, що спочатку було репресовано керівництво оборонних заводів […] і цілком зрозуміло, що воно давало „свідчення” на тих осіб, з якими більше спілкувалося, а спілкування їх було в основному з інженерами і техніками даних заводів.”
Підлеглий Єгорова, співробітник 3-го управління Віктор Кулешов пояснював «технологію» вибивання потрібних свідчень та фальшування «справ» на прикладі того, як проводилося слідство щодо керівництва Шосткинського капсульного заводу, директоар Берелі та інженера Куліша. Виписка із заяви слідчого Віктора Кулешова. 1939 рік
Як бачимо, цього було достатньо для створення різних фальшивок про чисельні контрреволюційні організації, що і було зроблено у Шостці, де тільки на заводі № 9 у 1937 році репресовано 109 осіб, з них 19 отримало вищу міру покарання. (ДАСО. – Ф.Р-7641, Оп.1,спр.955. – Арк.211,212. Реабілітовані історією). А загалом на цьому заводі було репресовано 170 робітників та інженерно-технічних працівників, на заводі № 53 – 42 особи, на кінофабриці – 43 особи (Детальніше див. Не забути, щоб не повторити).
- Спецповідомлення Начальнику головного економічного управління НКДБ СРСР Кобулову від заступника наркома державної безпеки Ткаченка про аварію на Шосткинському пороховому заводі № 9, яка сталася 26 вересня 1940 р.
- Спецповідомлення Начальнику головного економічного управління НКДБ СРСР Кобулову від заступника наркома державної безпеки Ткаченка про аварію на Шосткинському пороховому заводі № 9, яка сталася 26 вересня 1940 р.
- Спецповідомлення Начальнику головного економічного управління НКДБ СРСР Кобулову від заступника наркома державної безпеки Ткаченка про аварію на Шосткинському пороховому заводі № 9, яка сталася 26 вересня 1940 р.
- Спецповідомлення Начальнику головного економічного управління НКДБ СРСР Кобулову від заступника наркома державної безпеки Ткаченка про про хід розслідування аварії на Шосткинському пороховому заводі № 9, яка сталася 26 вересня 1940 р.
- Спецповідомлення Начальнику головного економічного управління НКДБ СРСР Кобулову від заступника наркома державної безпеки Ткаченка про про хід розслідування аварії на Шосткинському пороховому заводі № 9, яка сталася 26 вересня 1940 р.
- Микола Степанович Юркевич (1875–1937) (ліворуч), у 1917-1918 рр. начальник порохового за-воду у Шостці. Арештований у 1930 р. Засуджений до позбавлення волі на 10 років, термін покарання відбував на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. Розстріляний 4.12.1937 у м. Мєдвєжьєгорську
- Сафронов Яків Іванович (1896 – 1937), плановик відділу капітального будівництва фабрики № 6 (кіноплівки). Арештований і розстріляний 19.09.1937 за “антирадянську агітацію, висловлювання антирадянських настроїв та зв’язок із засудженими”
- Пєнкін Павло Іванович – начальником технічного відділу заводу № 53.
- Тимофеєв Сергій Миколайович 1911- 1937) – начальник центральної лабораторії заводу № 9.
- Кутнєвський Василь Миколайович 1908 – 1937 – червоноармієць 15 окремого батальйону зв’язку, арештований за “участь у контрреволюційній правотроцькістській організації під час роботи на заводі № 9”
- Переходько Анатолій Йосипович, інженер-технолог проектного відділу заводу № 9. Арештований 4.11.1937, засуджений до позбавлення волі на 10 років. У 1949 р. арештований повторно
- Куліш Олександр Пилипович (1909–1938 ) – головний інженер заводу № 53. Засуджений і розстріляний 11.04.1938 за участь у правотроцькістській диверсійно-терористичній шкідницькій організації.
- Парасюк Олександр Степанович (1905–1937), головний механік заводу № 53, розстріляний 11.04.1938 в м. Київ.
- Гуторко Іван Васильович (1904–1938) – начальник 3-ї майстерні заводу № 53. Засуджений та розстріляний 11.04.1938 за участь в антирадянській троцькістській терористичній організації.
- Нефьодов Михайло Георгійович (1897–1937), начальник заводу № 9. Арештований 8.07.1937, розстріляний 21.11.1937 в Києві
- Юдін Соломон Ізраїльович (1909–1937), працював на заводі № 9, розстріляний 11 вересня 1937 у м. Чернігів
- Лучек Олександр Іванович (1904 – 1938), головний інженер заводу № 53. Обвинувачений у тому, що належав до правотроцькістської організації та шпигунстві, розстріляний 16.05.1938.
- Дубовик Анатолій Семенович (1905–1941), директор заводу № 53. Арештований 26.11.1940, розстріляний 27.07.1941 на спецоб’єкті НКВС „Комунарка” (Московська область, Росія).
- Береля Антон Федорович, (1893–1938) – директор заводу № 53. Арештований 4.10.1937 р., розстріляний 11.04.1938 р. в м. Київ.
- Павлюк Олександр Васильович, (1909–1937) – механік 2-го виробництва заводу № 9. Розстріляний за участь у контрреволюційній організації
- Титульна сторінка архівно-слідчої справи Олександра Филимоновича Куліша, головного інженера заводу № 53.
- Довідка із архівно-слідчої справи Олександра Філимновича Куліша про виконання смертного вироку 11 квітня 1938 р.
- Титульна сторінка архівно-слідчої справи Донадзе Андрія Никифоровича, інженера заводу № 9.
- Довідка про склад сім’ї на час арешту інженера заводу № 9 Андрія Никифоровича Донадзе, 1957 р.
- Довідка про виконання смертного вироку із архівно-слідчої справи Андрія Никифоровича Донадзе, інженера заводу № 9 . 1937 р.
- Титульна сторінка архівно-слідчої справи за матеріалами перевірки Берелі Антона Федоровича, директора Шосткинського капсульного заводу № 53. 1955 р.
- Титульна сторінка архівно-слідчої справи Берелі Антона Федоровича, директора Шосткинського заводу № 53. 1936 р.
- Протокол допиту з архівно-слідчої справи Антона Федоровича Берелі, директора заводу № 53.
- Сторінка протоколу допиту із архівно-слідчої справи Берелі Антона Федоровича, директора Шосткинського капсульного заводу № 53.
- Протокол допиту з архівно-слідчої справи Куліша Олександра Філимоновича, головного інженера заводу № 53. 1937 р.
- Довідка про виконання смертного вироку із архівно-слідчої справи на Берелю Антона Федоровича. 11 квітня 1938 р.
- Протокол допиту з архівно-слідчої справи Куліша Олександра Філимоновича, головного інженера Шосткинського капсульного заводу № 53. 1937 р.
- Титульна сторінка архівно-слідчої справи на Никифора Пранцуза, інженера Шосткинського порохового заводу № 9
- Протокол допиту із архівно-слідчої справи Никифора Пранцуза, інженера Шосткинського порохового заводу № 9.
- Довідка із архівно-слідчої справи про виконання смертного вироку – розстріл Никифора Пранцуза, інженера Шосткинського порохового заводу № 9
- Сторінка протокол допиту із архівно-слідчої справи Никифора Пранцуза, інженера Шосткинського порохового заводу № 9.