Репресії проти есерів та меншовиків

Лише нещодавно з’явилася можливість дізнатися про масштаби сталінських репресій на Шосткинщині. За даними Сумської редакції науково-документального видання «Реабілітовані історією» у місті Шостці та районі було репресовано понад 1200 місцевих жителів

Першими жертвами репресій стали соратники та опоненти більшовиків під час революційних змагань, члени меншовицької, есерівської партій, учасники повстання проти більшовицької Особливої армії Ремньова у квітні 1918 року, учасники загону Романа Литовченка, який вів збройну боротьбу проти Червоної армії у 1918 р. Про це іде мова в статті Антона Земаника та В’ячеслава Кириєвського   Битва за Шостку 1918 року

11 вересня 1937 року наркомат внутрішніх справ УРСР телеграмою до місцевих органів НКВС наказав „негайно приступити до рішучого розгрому антирадянського есерівського підпілля, ліквідувати всі агентурні справи щодо есерів, піддати арешту всіх колишніх членів ЦК губернських, окружних, повітових комітетів партії соціалістів-революціонерів, заарештувати всіх есерів, що повернулися із заслання і таборів”.

Вдалося розшукати фотографії деяких репресованих, які збереглися в їх родинах. В експозиції музею представлені фото жителів Шостки, працівників заводів, які обвинувачувалися в участі в есерівсьму повстанні 1918 року та були розстріляні: Івана Машицького, Феодосія Удовенчика, Никифора Архипченка. Також можна ознайомитися з документом, постановою трійки при Чернігівському Управлінні народного комісаріату внутрішніх справ за 28 квітня 1938 року (ДАСО, ф. Р-7641, оп.1, спр.470, арк.120–138). У 1956 року цю постанову Прокурор Сумської області визнав незаконною і оскаржив (в порядку нагляду), але безневинні люди вже загинули (ДАСО, ф. Р-7641, оп.1, спр.470, арк.252–354).

Архівно-слідчі справи на Федора Тригубченка, Антона Кудаса, Миколу Калініна, розкривають методику фабрикування обвинувачень. Вже на етапі заповнення анкет на арештованого  та написання довідки-характеристики від Шосткинської міської ради формувалося упереджене ставлення до цих людей, звучав обвинувачуваний тон «служив в гетьманській банді», «служив в царській армії». У слідчих справах є фото арештантів, проте вони не підписані і ми не можемо сказати, хто є хто. Це дуже рідкісний випадок для справ 1930-х років. Ці обличчя зі світлин із архівно-слідчих справ – анфас, профіль – уже вирваних із соціуму людей, знеособлених, препарованих пильним оком фотокамери.

На початку 1938 року енкаведисти звітували про притягнення до кримінальної відповідальності 20 жителів с. Собичеве Шосткинського району, які нібито були учасниками контрреволюційної есерівської організації. Постановою трійки при Чернігівському облуправлінні НКВС від 23 квітня 1938 року всі заарештовані були засуджені до розстрілу (ДАСО, ф. Р-7641, оп.1, спр.442, арк.229)