-
- Колишні примусові робітники порохового заводу фірми “Айбіа” Іван Дудар, Катерина Дерев’янко з нідерландськими друзями Йоуке Вінд та Йоуп ван дер Айк. 2005 рік
-
- Іван та Анна Дударі з Мартіном Ґузе. 2007 р.
-
- У пошуках свідків: Іван Дудар (ліворуч), та Федір Яковенко (праворуч) у Наталії Ющенко та Григорія Кривоноса в Лушниках
-
- Іван Дудар та Федір Яковенко
-
- Федір Яковенко доклав багато зусиль, досліджуючи історію шосткинських примусових працівників
-
- Зустріч Марітна Ґузе, виконавчого директора “Документаційного центру порохової фабрики в Лібенау” з колишніми примусовими робітниками в Шосткинській школі № 4. 2007 р.
-
- Людмила Сіра, Любов Сочка в хаті Наталії Ющенко. 2007 р.
-
- Мартін Гузе з Наталією Ющенко
-
- Віра Демидова, колишня примусова робітниця порохового заводу дає інтерв’ю перекладачці й організаторці створення музею “Родинна пам’ять” Любові Сочці. 2009 р.
-
- Схвальні відгуки в українській пресі про пошукову й дослідницьку діяльність Документаційного центру порохової фабрики в Лібенау та його виконавчого директора Мартіна Ґузе.
-
- Статті в німецькій пресі про діяльність Документаційного центру порохової фабрики в Лібенау.
-
- Під час запису інтерв’ю. Марфа Степанівна Ґедзь показує родинні фотографії історику Тетяні Пастушенко. Шостка, 12.07.2013
-
- Мартін Ґузе та міський голова Шостки Микола Нога. 2012 р.
-
- Надія Куриленко, племінниця Пелагеї та Тетяни Оснач, з фотографіями Петра Замриги та Марії Денисенко – своїх родичів, які також були примусовими робітниками на пороховій фабриці фірми «Айбіа». Івот, 2012 р.
-
- Після виступу перед учнями та вчителями середньої школи села Івот учасників пошуку історії примусової праці в період націонал-соціалізму. Сидять: Любов Сочка, Мартін Ґузе, Наталія Кондратцева, Тетяна Пастушенко, Івот, 2012 р.
-
- Дочка Семена Журила, Алла Арасланова показує погріб у батьківському обійсті, де вона переховувалася з мамою під час антипартизанського рейду нацистів і мало не загинула. 2012 р.
-
- Алла Арасланова, лікар-терапевт, дочка Семена Журила, під час зустрічі у голови міста Шостки з робочою групою організаторів музею «Родинна пам’ять». 2012 р.
-
- Пелагея Чубун. 2012 р. (Фото М. Кокшайкін)
-
- Історик Тетяна Пастушенко записує інтерв’ю з Пелагеєю Чубун (дівоче Струк) для музею “Родинна пам’ять”. Шостка, 13 липня 2013 р.
-
- Школярі Шосткинської гімназії під час відвідування Пелагеї Чубун. 2013 р.
-
- Два вінки: спільна пам’ять. Ніхто не забутий, ніщо не забуте. Кладовище Гестерберг
-
- Іван Дудар стоїть перед цехом порохового заводу, в якому примусово працював під час війни
-
- Іван Троян, житель села Лушники Шосткинського району, під час інтерв’ю з Мартіном Ґузе. 2007 рік. У роки війни примусово вивезений на роботу на пороховий завод фірми “Айбіа” поблизу сіл Лібенау і Штаєрберг.
-
- Марія Доценко із сином показує свій родинний фотоальбом під час зустрічі у Шосткинській школі № 4, жовтень 2007 р.
-
- Могильний камінь на кладовищі Бад Ребург. Внизу напис, який вказує, що тут похована Тетяна Оснач: «Tatjana Osnat 6.1.1922» Фото 2011 р. (Документаційний центр порохового заводу Лібенау; Мартін Ґузе)
-
- Олександра Радченко, жителька м. Шостка, яка перебувала на примусовій праці на пороховому заводі фірми «Айбіа». 1944 р.
-
- Лист Олександри Радченко, жительки м. Шостка. 28.01.1944 р. Цей лист, як родинну реліквію, передали у 2010 р. для Документаційного центру порохового заводу Лібенау нащадки місцевого селянина Фрідріха Веге. Його написали дівчата із Шостки, які примусово працювали на пороховому заводі фірми «Айбія» поблизу сіл Штаєрберг та Лібенау. Вони хотіли передати своє послання на Україну через сина «доброго бауера», який воював на фронті.
-
- Лист Олександри Радченко (стор.2), жительки м. Шостка. 28.01.1944 р. Цей лист, як родинну реліквію, передали у 2010 р. нащадки місцевого селянина Фрідріха Веге. Його написали дівчата із Шостки, які примусово працювали на пороховому заводі фірми «Айбія» поблизу сіл Штаєрберг та Лібенау. Вони хотіли передати своє послання на Україну через сина «доброго бауера», який воював на фронті.
