Листи з табору примусових робітників «Штаєрберг»

Листи, які надсилали робітники із табору остарбайтерів «Штаєрберг» при пороховому заводі фірми «Айбіа», мають характерний вигляд – майже пів сторінки поштової картки займає штемпель з назвою табору. Навіть у такій дрібниці керівництво табору намагалися обмежити своїх робітників – забрати в них можливість написати на декілька рядків більше слів у своєму листі до рідних.

Майже у кожному посланні – туга за рідною домівкою «Мамочко родненька, часто снится сон мне про дом, так хочется домой, что я немогу вам и написать, ну может быть на зиму приедем. Надеемось на одного Бога» (Олександра Бабак).

«Как не пишешь письма домой, а домой душу тяне, ни знаю, как умираю без домовки, а особенно без Федоски» (Павло Черкай)

«Я только на вас обижаюсь, что ви мне не пишете писем. Я вам посилаю одна за одною. Василь.» (Василь Науменко)

Різними шляхами потрапили до музею фотографії та листування остарбайтерів із Шосткинщини. Частина з них збереглася у родинних фотоальбомах, більшість ми знайшли у державних архівах. Фото і лист Олександри Радченко, жительки села Івот, понад півстоліття зберігались у родині німецького селянина із Лібенау Фрідріха Веге. Цей лист, як сімейну реліквію, передали у 2012 р. Мартіну Гузе для Документаційного центру порохового заводу Лібенау нащадки цього селянина. Його написали у 1944 році дівчата із Шостки, які примусово працювали на пороховому заводі фірми «Айбіа» поблизу сіл Штаєрберг та Лібенау. Вони хотіли передати своє послання на Україну через сина «доброго бауера», який воював на фронті. Патріотизму цих дівчат можна повчитися і в наш час.

«Привет всей Украине! Привет от всех девушек, которые проживают в лагерях Германии. Живем мы в лагерях германских среди лесов и ничего не видим, кроме той фабрики, на которой работаем. О! Не можем мы описать, как только хочется хоч один раз взглянуть на родную землю, увидеть ее плодородные поля, леса и реки. Обнять всех родных и расцеловать всех бессчетно раз. Но незнаем, придется или нет побывать на родной земле и увидать все и всех. С тем досвидания. Привет тебе Украина! Писали девушки Сумской обл. Шостинского р-на. А передала письмо хозяину, Шура Р. фамилия хозяина Фридрих Веге»