Початок Другої світової війни. Бойові дії на Шосткинщині

Наступальна стратегія, яку сповідувало керівництво СРСР, потребувала від суспільства перманентної військової готовності. Мілітарна термінологія була постійно присутня в засобах масової інформації, символіці державних свят, в літературі й мистецтві. Військову естетику передає і художнє оформлення цієї частини експозиції. У школах стало обов’язковим вивчення військової справи. На початку 1939 р. СРСР розпочав комплекс заходів переведення  державної інфраструктури на воєнний стан. Наступним етапом на шляху до війни стало підписання 23 серпня 1939 р. договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом і таємного протоколу про розподіл між агресорами сфер впливу в Європі. У наступні два роки військові дії точилися далеко від Шостки, про них дозовано повідомляли у газеті «Зоря», але місцеві жителі були активно в них задіяні. Частина чоловіків були призвані на дострокову службу до Червоної армії. За новим мобілізаційним планом по боєприпасах, шосткинські підприємства мали різко збільшити кількість військової продукції.

Напад нацистської Німеччини на СРСР зруйнував звичний ритм життя Шостки. Через декілька днів на місто вже падали бомби. З 24 червня 1941 року на місцевих військових підприємствах був запроваджений понаднормовий робочий день, який міг тривати до 11 годин. З третього липня у місті був запроваджений воєнний стан, а з 19 липня розпочався демонтаж  обладнання та евакуація порохового, капсульного заводів та фабрики кіноплівки. Сповіщення про загибель та зниклих безвісті, які отримали місцеві жителі в 1944 році, свідчать, що шосткинці гинули на фронтах війни ще в липні 1941 року.

Шостка була на шляху наступу 2-ї танкової групи Гайнца Гудеріана, тому після коротких сутичок біля мостів через річки Десна та Віть, 27 серпня 1941 р. німецькі війська увійшли в місто. Але бої на Шосткинщині продовжувалися ще тиждень. Найбільш значний відбувся на річці Есмань, де 28-й мотострілецький полк НКВС тримав оборону з 29 серпня до 2 вересня 1941 р.