Весь період нацистської окупації з 27 серпня 1941 р. до 3 вересня 1943 р. Шостка перебувала у віданні тилових структур вермахту, які у місті представляли службовці ортскомендатури І(V)268. Її невеликий штат у 30-40 осіб фактично вирішував усі основні питання управління окупованими територіями у районі Шостки, Ямполя, Кролевця, тісно співпрацював із німецькими економічними та охоронними структурами. У місті було організоване місцеве управління: назначений бургомістр – Лисенко Каленик Андрійович, начальник поліції Михайло Сирота, завідуючий біржою праці Бабак. (Див. Розвідувальне донесення і агента НКВС Петра Вікторова. Листопад 1941 р.)
Про методи роботи з місцевим населенням свідчить документ: Наказ Шосткинської ортскомендатури № 268 про заборону бити палками і нагайками місцевих жителів. З цього документа випливає, що подібна практика була звичним явищем.
Охорону тилу вермахту забезпечували різноманітні воєнізовані підрозділи, у тому числі й створені з місцевого населення. Про вербування до таких загонів свідчить наказ служби порядку Шостки старості села Собичеве доставити в місто 10 чоловіків віком від 18 до 40 років для служби в поліції, представлений в експозиції.
Шостка була також місцем ув’язнення для місцевих жителів, арештованих за різні провини. У супровідному листі 1942 р. поліції селища Середина-Буда мова йде про направлення в Шостку «до концтабору» Малярова Феодосія Степановича для відбування покарання та затриманого військовополоненого. Очевидно, концтабором начальник місцевої поліції називає місцеву тюрму.
У Шостці, яка стала важливим центром боротьби з радянськими партизанами, перебувала так звана «українська рота» – підрозділ, сформований з радянських військовополонених у таборі Хутір Михайлівський. В експозиції представлене фото бійців цього загону, яких спочатку використовували для воєнізованої охорони заводу №9, а згодом у боротьбі проти партизанів та каральних акціях у селах району. Про історію цього формування мова йде у статті Івана Дерейка Дерейко_Сторінки_воєнної_історіїУкраїни_№16_2013
-
- Шосткінські шуцмани. 1943 р. (ГДА СБ України) Колишні радянські військовополонені завербовані у таборі Хутір-Михайлівський для загону воєнізованої охорони заводу №9. Згодом їх стали активно використовувати у боротьбі проти партизанів та каральних акціях у селах району.
-
- Перша сторінка розвідувального донесення про політичну та економічну ситуацію в окупованій Шостці агента НКВС ПЕТРА ВІКТОРОВА. Листопад 1941 р. (ГДА СБ України)
-
- Наказ служби порядку Шостки старості села Собичеве доставити в місто 10 чоловіків віком від 18 до 40 років для служби в поліції. Грудень, 1942 р. (Державний архів Сумської області)
-
- Наказ комендатури в м. Шостка сільським старостам про збір по всій місцевості військового спорядження та зброї. 1942 р. (Державний архів Сумської області)
-
- Наказ Шосткинської комендатури № 268 про заборону бити палками і нагайками місцевих жителів. Червень,1942 р (Державний архів Сумської області)
-
- Супровідний лист поліції селища Серединна-Буда про направлення до концтабору в Шостці Малярова Феодосія Степановича для відбування покарання. Червень, 1942 р. (Державний архів Сумської області
-
- Супровідний лист поліції селища Серединна-Буда про направлення до концтабору в Шостці Малярова Феодосія Степановича для відбування покарання. Червень, 1942 р. (Державний архів Сумської області
