• Укр
    • Eng
Контакти 3D Тур
  • Головна
  • Про проект
    • Історична довідка про Шостку
    • Історія створення музею
    • Молодіжні проекти
  • Музей
    • Художня композиція «Родинна пам’ять»
      • Фотографія випуску села
      • Фото родин
    • Шостка у 1920-1930-х роках
      • Політичні події початку ХХ ст. в Шостці
      • Розширення порохового та капсульного заводів, статус міста
      • Будівництво «Свеми»
      • Освітні заклади у Шостці
      • Спорт та культура
      • Життя в селах району 1920-початок 1930-х років
    • Сталінські репресії на Шосткинщині
      • Репресії проти есерів та меншовиків
      • Колективізація
      • «Великий терор» на військових підприємствах Шостки
      • Біографії репресованих
    • Початок Другої світової війни. Бойові дії на Шосткинщині
      • 1939 – 1941: війна на порозі
      • Напад Німеччини на СРСР. Військовий стан. Мобілізація
      • Евакуація підприємств Шостки
      • Бойові дії на Шосткинщині
      • Людина на війні. Історія Ебергарда фон Ганскледен та Семена Журила
    • Нацистська окупація
      • Доля радянських військовополонених
      • Місцева окупаційна адміністрація в Шостці
      • Повсякденна економіка окупації
      • Облік та реєстрація
      • Діяльність нацистських репресивних органів
      • Спалене село Івот
    • Голокост на Шосткинщині
    • Депортація на примусову працю мешканців Шостки та району
    • Система примусової праці в Третьому райху
    • Шосткинці на примусовій праці в нацистській Німеччині.
      • Доля радянських військовополонених
      • Доля примусових робітників
      • Повсякденне життя, описане в листах
      • Історії тих, хто загинув
      • Спогади очевидців
    • Пороховий завод «Айбіа»
      • Історія порохового заводу фірми «Айбіа»
      • Життєві історії примусових робітників
      • Листи з табору примусових робітників «Штаєрберг»
      • Спогади очевидців
    • Партизанський рух на Шосткинщині
      • Долі підпільників
      • Історія партизанського руху на Шосткинщині
      • Родинна історія Михайла Наумова
    • Шосткинці на фронтах Другої світової війни
      • Біографії учасників бойових дій
      • Втрати міста Шостки та району
      • Повоєнні судові процеси над військовими злочинцями
    • Закінчення війни. Визволення. Довга дорога додому
      • Організація репатріації до СРСР, перевірка колишніх примусових робітників
      • Родинні історії про повернення
      • Шостка в 1943 – 1950-ті роки
    • Повоєнні долі
      • Долі колишніх примусових робітників після війни
      • Історія пошуку колишніх робітників порохової фабрики «Айбіа»
  • Архів
    • Документи
      • Персональні документи
        • Учасники бойових дій
        • Радянські військовополонені
        • Примусові робітники
        • В’язні нацистських концтаборів
        • Репатріантів
      • Спогади
      • Листи
        • Остарбайтерів
        • Військовополонених
        • Учасників бойових дій
      • Сповіщення про загибель
      • Газети
      • Документи по репатріації, фільтраційні справи
      • Архівно-слідчі справи НКВС-МДБ
      • Документи Надзвичайної державної комісії
      • Документи радянських органів влади
      • Документи НКВС
      • Документи німецьких органів влади влади
        • Окупаційна адміністрація
        • Каральні структури, поліція
        • Примусова праця
      • Партизанський рух на Шосткинщині
      • Гуманітарні виплати уряду ФРН колишнім жертвам нацизму
    • Відео
      • Вербицька Олександра
      • Ґедзь Марфа
      • Дейкало Анастасія
      • Доценко Марія
      • Дудар Іван
      • Чубун Пелагея
      • Коновалова Тетяна
      • Коротка Олександра
      • Коротков Володимир
      • Пищик Марія
      • Пищик Віра
      • Ткач Анна
  • Біографії
  • Література
    • Література
    • Скани і фотокопії
  • Методичні матеріали
    • Колективізація та голод 1932- 1933
    • Нацистська окупація, Голокост, радянські військовополонені
    • Примусова праця у Третьому райху
    • Репатріація компенсація
  • Події
Головна — Музей — Художня композиція «Родинна пам’ять» — Фото родин

Фото родин

Родини фотохудожників Карпова та Герасимова. Шостка, 1900-ті рр. (Шостка початку ХХ століття очима фотохудожника. – К., 2014) Верхній ряд, стоять: сестра Карпова Євдокія, її чоловік Петро Герасимов, Іван Карпов. Сидять: син Герасимова Полієвкт, дружина Карпова Марія, брат Микола та, мати Марія Єпіфанівна Карпови, дядько Іван Єпіфанович, син Герасимова Василь, внизу сидять з ляльками діти Миколи Карпова.
Родина Віників. Шостка, 1910 р. Батько Олексій Максимович Віник був робітником порохового заводу у другому поколінні, рано помер від застуди, мав 8 дітей. На фото у центрі його дружина і мати родини – Марія Павлівна Віник. Стоять: Андрій, Герасим, Фекла. Сидять: Захар, Петро (з іграшкою), Олексій, Єфросинія та Антоніна. У 1935 р. був арештований Андрій, талановитий керівник оркестру духових інструментів клубу заводу № 9. У 1937 р. розстріляли – військового інтенданта Олексія. Нині у Шостці проживають нащадки родини Єфросинії.
Родина Вербицьких. Фото початок 1900-х рр.

Родина Вербицьких. Фото 1900-х рр. Сидять батько Василь Олексійович з дружиною Мариною і їх діти Агаф’я, Марія, Степан і Павло Фото передала Олександра Степанівна Вербицька, 1926 р.н, м. Шостка. У роки війни примусово вивезена в Німеччину, працювала у м. Дюссельдорф у приватному господарстві.
Мати Івана Дударя – Тетяна Панкратівна (праворуч) зі своїми сестрами. Клишки, 1912 р.
Петро Дудар зі своєю майбутньою дружиною Тетяною (праворуч) та односельцями. Фото зроблене після повернення Петра із Першої світової війни. Клишки, [1917] р.

Петро Кузьмич Дудар – батько Івана Дударя. 1900-ті рр.
http://shostkamuseum.com.ua/biografiyi/dudar-ivan/
Родина Івана Дударя (у центрі): батько Петро Кузьмич, мати Тетяна Панкратівна та старший брат – Григорій. Клишки, [1930] р.
Дядько Івана Дударя – Кузьма Кузьмич Дудар зі своєю дружиною. Клишки, 1920-ті рр.

http://shostkamuseum.com.ua/wp-admin/post.php?post=400&action=edit
Іван Дудар та його старший брат Григорій, Клишки, 1930-ті рр.
Григорій Дудар – старший брат Івана, вчитель сільської школи у Клишках,1930-ті рр.
Григорій Дудар (у центрі) святкує зі своїми друзями Новий 1939-й рік. Клишки, 1939 р.

http://shostkamuseum.com.ua
Зінаїда Журило на подвір’ї свого будинку в Івоті. Фото Семена Журила, 1930-ті рр. Ссылка на новость
http://shostkamuseum.com.ua
СЕМЕН та ЗІНАЇДА ЖУРИЛИ. [1928] р. Семен викладав у Івотській неповній середній школі фізику та математику. Зінаїда – біологію.
Семен Журило з фотокамерою. Івот, 1930-ті рр.

Шосткинський фотохудожник Іван Карпов (1879 – 1953) із дочкою Юлією під час її навчання в Одеському хіміко-фармацевтичному інституті. 1927 р. (Шостка початку ХХ століття очима фотохудожника. – К., 2014) Чоловік Юлії, військовий інженер Анатолій Кіктєв, був розстріляний 12.09.1937 р. Юлію арештували 6.10.1937 і як дружину «ворога народу» засудили до ув’язнення на 8 років. Немолодий Іван Карпов з дружиною доглядали за своєю трирічною онукою. Юлію звільнили достроково у 1944 р. Після повернення в Шостку працювала в рентгенлабораторії міськлікарні.
Василь Герасимов – син фотохудожника Петра Герасимова і племінник Івана Карпова. За освітою біолог, закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Київського імператорського університету св. Володимира. Працював в системі народної освіти, на Шосткинському пороховому заводі. З 1932 р. працював у Московському зоологічному парку, Держпедвидаві Міністерства освіти РРФСР, науково-дослідному інституті музеєзнавства. (Шостка початку ХХ століття очима фотохудожника. – К., 2014)
Петро Герасимов (1867- 1939) – перший фотомайстер у Шостці. Фото 1900-ті рр. (Шостка початку ХХ століття очима фотохудожника. – К., 2014)

Ганна Ткач (Степаненко) стоїть праворуч зі своїми подругами. Шостка, 1941 р. У 1942 р. примусово вивезена на роботу до Німеччини. Працювала на паперовій фабриці у м. Ротенфурт. Після війни повернулася в Шостку.
Тетяна Коновалова (Безугла) (праворуч сидить), Шостка, Капсуль, 1939 р. У роки війни разом із молоддю селища Капсульний була примусово вивезена на роботу до Німеччини. Працювала на військовий заводі в місті Зальцфедель (Саксонія-Ангальт). У 1945 р. повернулася додому в Шостку. З середини 1960-х змогла влаштуватися на Капсульний завод, працювала у цеху № 5.
Тетяна Коновалова (Безугла), праворуч, зі своєю сестрою Катериною. Макове, 1930-ті рр.

Пелагея Струк, 1924 р.н. село Івот. Фото 1940 р. У червні 1942 р. була депортована до Німеччини. Працювала на пороховому заводі фірми «Айбіа».. Після війни жила у Шостці.
Дівчата із села Івот. Фото 1940 р. (Родинний архів Пелагеї Чубун)
Іван Чубун під час строкової служби в Червоній армії, майбутній чоловік Пелагеї Струк. Фото Наманган, 1941 р. Родом із села Землянка Глухівського району. З 1938 р. працював на заводі № 9 у Шостці. З 1939 р. проходив строкову службу у Червоній армії. Потрапив у німецький полон. Після невдалої втечі був направлений у концтабір, де перебував до визволення, потім знову служба у Червоній армії до 1946 р.

Павло Савельєв – заслужений майстер спорту СРСР, До війни – найкращий легкоатлет у забігах на 3000 м з бар’єрами. Почав свою спортивну кар’єру у Шостці, коли служив 171-му мотострілецькому полку 57-ї Харківської дивізії.
Михайло Наумов, молодший командир і секретар парторганізації 23-го полку внутрішніх військ у Шостці. Фото 1931 р.
Сестри Надія та Валентина Чернявські. Шостка, 1928 р. Надія стала дружиною Михайла Наумова. Валентина вийшла заміж за Сергія Петренка, інженера Шосткинського капсульного заводу № 53. (Архів М. Наумова)

Михайло Наумов, курсант Гомельської школи хімічного захисту, та Надія Чернявська після реєстрації шлюбу. Шостка, 9 листопада 1932 р. У роки війни в 1941 р капітан прикордонних військ М. Наумов був поранений, потрапив в оточення в районі Сколе (Львівська обл.), майже 6 місяці пробирався до Шостки. З січня 1942 р. – боєць Есманського партизанського загону, командир групи, начальник штабу оперативної групи партизанських загонів Сумської області. У 1943‒1944 р. командир партизанського кавалерійського з’єднання. Герой Радянського Союзу (1944 р.).
Друзі з Ображіївки: Степан Садовий (праворуч) та Іван Вареник (у центрі). Шостка, 1940 р. У роки війни примусово вивезені на роботу до порохового заводу у м. Бромберг. У липні 1942 р. зондеркоманда СД розстріляла їх батьків у Шостці. Після цього хлопці розпочали активно шкодити на виробництві, за що були арештовані та відбували покарання у концтаборах Штутгоф, Бухенвальд, Міттельбау-Дора, Берген-Бельзен. Після війни повернулися в Ображіївку.

Родини інженерів заводу № 53: Олександра Лучека (ліворуч) та Миколи Піскуна (праворуч). Шостка, 1930-ті рр. Обоє в різний час обіймали посади головного інженера заводу, обоє були репресовані. Лучек розстріляний у 1938 р., Піскун у 1941 р. засуджений на 10 років позбавлення волі.
Анастасія Пилипенко ліворуч, з братом Михайлом і сестрою Клавдією. 1936 р. Батько був репресований у 1937 р. за небажання вступати до колгоспу. У роки війни примусово вивезена до Німеччини. Працювала на металургійному підприємстві в м. Саарбрюкен (на кордоні з Францією). Після закінчення війни повернулася в рідне село Собичево. Працювала спочатку на лісозаготівлі, з 1960-х років у місцевому колгоспі.
Родина Євгена Петренко (праворуч) – майбутнього Героя Радянського Союзу (1944 р.). Фото із родинного архіву Вербицьких, 1920-ті рр. У роки війни капітан, командир авіаескадрильї 20-го винищувального авіаполку 14-ї змішаної авіа дивізії ВПС Північного флоту.

Віталій Оснач (ліворуч) – рідний брат сестер Тетяни, Пелагеї та Марії під час строкової служби у Червоній армії. Фото 1940 р. Учасник війни з Німеччиною. Політрук 56-ї окремої штрафної роти. 9.04.1943 р. нагороджений медаллю «За відвагу». Був тяжко поранений. Повернувся з війни без ноги. Проживав у м. Таганрог.
Родина ОСНАЧІВ. Івот 1930-ті рр. Сидять: сусідка, мати Анастасія, син Віталій, батько Михайло. Стоять: дочки Марія, Тетяна та Пелагея. (Документаційний центр порохового заводу Лібенау; Мартін Ґузе) У роки війни Віталій був учасником бойових дій, повернувся з фронту інвалідом без ноги. Сестри Тетяна та Пелагея були примусово вивезені на роботу до Німеччини. Працювали на пороховому заводі фірми «Айбіа» поблизу сіл Штаєрберг та Лібенау. Тетяна померла від туберкульозу у липні 1945 р., похована у селі Бад Ребург. Пелагею, яка доглядала за Тетяною і повернулася на батьківщину пізніше, порівняно з іншими земляками, довгий час перевіряла фільтраційна комісія при НКВС-НКДБ, підозрюючи її в шпигунстві.
Володимир. Німенський – гандболіст команди «Червоний спортінтерн» 1925- 1928 рр, фізрук школи № 4 1930-ті рр

Ганна Сидоренко, переможниця першої республіканської спартакіади з легкої атлетики 1928 р.
Лановенко (Коваленко) Олена, 1930-ті рр. У роки війни разом із старшою сестрою Марією (1923 р.н.) були примусово вивезені на роботу до Німеччини Працювали на пороховому заводі фірми «Динаміт Кельн АГ» у м. Гюзен (Саксонія-Ангальт). Марія загинула у 1944 р. під час вибуху на підприємстві. Ольга влітку 1945 р. повернулася до Шостки.
Шосткинські лижники. 1920-ті рр. Ліворуч – Степан Хамський, організатор спортивного руху в Шостці.

Павло Козлов – один із розробників вітчизняної технології основи кіноплівки, працював на «Малій кіноплівці» та підготовці до пуску шосткінської фабрики кіноплівки №6. З 1932 р. працює в Науково-дослідному кінофотоінституті в Москві, професор, директор.
Родина інженера Володимира Беляєва (стоїть третій ліворуч). Шостка, 1940 р. Народився в багатодітній родині робітника Шосткинського Михайлівського порохового заводу. Після закінчення ФЗУ при заводі №9, деякий час працював майстром у цеху, продовжив навчання у Казанському хіміко-технологічному інституті. У 1936–1941 рр. начальник виробництва нітроклітковини на заводі № 9 у Шостці. У повоєнний час керував різними підприємствами та цілою галуззю з виробництва пороху в СРСР.

 

Меморіально-освітній комплекс пам'яті жертв тоталітаризму та збройних конфліктів
  • Головна
  • Про проект
  • Музей
  • Архів
  • Біографії
  • Література
  • Методичні матеріали
  • Події
  • Контакти
За підтримки:
© Родинна пам'ять 2020 Всі права захищені.