Музей «Родинна пам’ять»

Експозиція меморіально-освітнього комплексу розповідає про долю цивільного населення України у роки Другої світової війни у широкому хронологічному контексті історії ХХ століття. Музей присвячений жертвам Голокосту, радянським військовополоненим, примусовим робітникам, в’язням нацистських і сталінських концтаборів.

В українській мові слово «родина» означає більше, ніж просто нуклеарна сім’я, і охоплює декілька поколінь кровних родичів, або вживається алегорично до цілої етнічної чи соціальної групи. «Родина» є ключовою метафорою для пояснення головної ідеї експозиції: через непрості біографії звичайних людей, через збережену в родинах пам’ять розказати історію учасників і свідків подій Другої світової війни в місті Шостка та навколишніх селах.

Історія міста Шостка безпосередньо пов’язана із спорудженням та роботою заводів порохового, капсульного та фабрики кіноплівки. Під час нацистської окупації понад 7 тис. мешканців Шостки і навколишніх сіл працювали на нацистських військових підприємствах, у тому числі понад 700 на пороховому заводі фірми «Айбіа» між селами Штаєрберг та Лібенау. Дослідження історії цього заводу Мартіном Гузе, його багаторічний пошук свідків і робота в архівах дали змогу зібрати багато цікавого й цінного матеріалу, як про історію порохового заводу в Лібенау так і про історію мешканців Шостки. Так виникла ідея створення музею про жертв нацизму в Шостці, яка об’єднала багатьох небайдужих людей в Україні та Німеччині. Фінансова підтримка з боку фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» допомогла втілити ці ідеї в життя.

Меморіально-освітній комплекс, який складається з музею та конференц-залу, створений у колишній адміністративній будівлі виробничого об’єднання «Свема» ‒ найбільшого в СРСР виробника кіноплівки, з ім’ям якого у багатьох на пострадянському просторі асоціюється назва міста Шостка. Поруч з цією будівлею знаходиться поховання жертв нацизму, переважно євреїв та радянського активу.

Експозиція розміщена на двох поверхах, площею понад 700 кв. метрів. Основою для художнього рішення стали кролевецькі рушники та шосткинська кіноплівка, які акцентують увагу саме на місцевих символах, і водночас відсилають до двох потужних модерних наративів – українського національного та (радянського) індустріально-модернізаційного. Рушник тут представлений і як символ родинного затишку і людської долі, а кіноплівка виконує роль беззастережного хроніста, зміна кадрів якої показує плин часу, плин історії.

Структура музею має п’ять великих тематичних розділів: історія цього регіону у 1930-ті рр.; початок Другої світової війни та нацистка окупація; депортація й примусова праця місцевого населення у нацистській Німеччині; участь мешканців Шостки та району у бойових діях і наслідки війни; завершення війни в Європі, повернення на батьківщину та повоєнна доля колишніх жертв нацизму.