Куліш Олександр Пилипович (1909 – 1938)

Народився 1909 році в с. Білиця Ямпільського району, проживав у м. Шостка, українець, освіта вища, головний інженер заводу № 53. Арештований  16.09.1937 за “участь у правотроцькістській диверсійно-терористичній шкідницькій організації” . Військовою колегією Верховного Суду СРСР засуджений 11.04.1938 до вищої міри покарання. Розстріляний того ж дня в м. Київ. Реабілітований 9.05.1957 згаданою військовою колегією. (ГДА УСБУ в СО, спр. П-4454).

Кутнєвський Василь Миколайович (1908–1937)

Народився в 1908 році в Шостці, українець, освіта вища. Червоноармієць 15 окремого батальйону зв’язку. Арештований 26.08.1937. Військовою колегією Верховного Суду СРСР 20.11.1937 за “участь у контрреволюційній правотроцькістській організації” під час роботи на заводі № 9 міста Шостки засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний наступного дня.

Ковальов Андрій Миронович (1886–1938)

Народився 1886 р. і проживав у м. Шостка, українець, освіта початкова, бухгалтер відділу зв’язку. Арештований 3.04.1938. Трійкою при управлінні НКВС по Чернігівській області 5.05.1938 за участь в українській націоналістичній контрреволюційній повстанській організації засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний 23.05.1938 у м. Чернігів. Реабілітований 18.07.1957 Сумським обласним судом. (ДАСО, ф.Р-7641, оп. 1, спр. 545)

Ковальов Андрій Миронович
(1886–1938) – бухгалтер відділу зв’язку. Арештований і розстріляний за участь в українській націоналістичній контрреволюційній повстанській організації

Климов Василь Федотович

Климов Василь Федотович (перший ряд, ліворуч), (1886 – 1938), народився і проживав у м. Шостка, українець, освіта початкова, член ВКП(б), бухгалтер фабрики № 6 (кіноплівки). Арештований  2.04.1938. Трійкою при управлінні НКВС у Чернігівській області. 29.04.1938 його звинуватили в участі в антирадянській меншовицько-троцькістській організації. Засуджений трійкою до вищої міри покарання, розстріляний 28.05.1938 у м. Чернігів. Реабілітований 1.08.1956 Сумським обласним судом. (Джерело: ДАСО, ф.Р-7641, оп. 1, спр. 896).

Климов Василь Федотович (перший ряд, ліворуч) 1886 – 1938) – бухгалтер фабрики № 6 (кіноплівки)

Korotka Oleksandra (1925- 2014)

OLEKSANDRA KOROTKA (1925 – 2014) was born in the village of Antonivka, Yampil district. On August 19, 1943, she was deported for forced labor in Germany. She worked at a metallurgical plant in Eischporg.

The camp had one barrack for women and three barracks for men. Here, she met her future husband Grigory. After the war, they were separated at a Soviet filtration station. Grigory was mobilized to a work battalion. Olexandra was pregnant and returned to her home village of Antonivka. Later, she moved to Shostka and worked as a packer at a chemical plant. The photo with a poem on the back was sent by her husband Grigory in 1945 from the logging station. In her interview, Olexandra does not explain why they did not rebuild their family after the war.


Коновалова Безугла Тетяна (1925 – 2016)

TETYANA KONOVALOVA (BEZUGLA) (1925 – 2016) was born in the village of Makove. On October 15, 1942, together with other youth of the village of Kapsulny, she was deported to Germany. She worked at a military plant in Salzwedel (Saxony-Anhalt). In 1945, she returned home to Shostka. Had problems with employment, studied to be a hairdresser. From mid-1960s, she was able to get a job at the Capsule Factory; she worked in Shop No. 5.


Korotkov Volodymyr (1922 – 2013)

VOLODYMYR KOROTKOV (1922 – 2013) was born in 1922 in the village of Osov, Chernihiv region. Volodymyr’s father was an active member of the Bolshevik Party, secretary of the village council, his mother was a housewife. The family had two younger sons, Ivan and Petro. In 1931, the family moved to Shostka. His father worked at Film factory No. 6 where he was in charge of transportation. During the Nazi occupation, the Korotkov family was on a “special account” as the Communist family. In August 1942, Volodymyr was deported to work in Germany. Later, his younger brother Petro was also taken away for forced labor, but he died in an escape attempt. Volodymyr was sent to the Eibia GmbH powder factory near the villages of Steyerberg and Liebenau. From the very beginning, he started damaging the products, spoiling machines and tools in every way possible. Korotkov was repeatedly punished for this, on one occasion he even received 25 blows with a rubber stick. The police officers, including his fellow countrymen, took part in the execution. Volodymyr barely survived, was ill for a long time, and had hearing problems for the rest of his life.

After the liberation of the camp by British troops, from April 26 to June 12, 1945, Volodymyr joined the Anglo-American troops to take part in clearing the territory of the remains of armed German formations.

In June 1945, he was drafted into the Soviet Army and served in the tank repair unit until 1954. Due to health problems (the result of the Sieberberg camp), Korotkov was sent to reserve with group 3 disability. He returned to Shostka and worked at the Zirka Powder Plant until his retirement.