History of the guerrilla movement in Shostka region

Шостка перебувала в роки Другої світової війни в зоні активного радянського партизанського руху. Ця обставина позначилася на характері нацистської окупаційної політики і на повсякденному життя місцевого населення, яке виявилося заручниками цього військового протистояння. Про те, що боротьба була активною, з великою кількістю жертв з обох боків, говорять німецькі документи, які нещодавно стали доступні для українських дослідників. В експозиції музею представлені переклади деяких з них. Зокрема звіти 1-ї мотобригади СС за листопад 1941 року, яка перша прибула в район Шостки за бойовими частинами Вермахту, свідчать про активний спротив окупантам  оточенців Червоної армії та  загонів, створених місцевим партактивом. Наприклад у Звіт 1-ї мотобригади СС за період 14-21 листпада 1941,  описаний такий епізод:

“Зранку 20 листопада 1941 року за 10 км на південь від Ямполя партизани напали на машину, яка їхала на чолі колони з 8 машин 10-го піхотного полку, щоправда, значно вирвавшись уперед. Водій та пасажир застрелені на місці. Все, що було в автомобілі – навіть одяг вбитих – забрано, машина повністю розграбована. Група партизанів була ймовірно чисельна, оскільки в іншому разі напад неможливо було б здійснити в такому масштабі за такий короткий час. Машини, які їхали слідом, чули постріли, але коли вони доїхали до місця пригоди, партизанів вже там не було. Розвідка, яку відразу вислали, результатів не дала”.

Звіти учасників перших загонів, яким вдалося врятуватися під час цих каральних акцій і перейти за лінію фронту подають реалії партизанської боротьби на Шосткинщині у 1941 році. У експозиції музею представлений звіт  члена Кролевецького партизанського загону Миколи Мазіна, який він склав для оперуповноваженого 40-ї армії про організацію діяльності загону у 1941 р. А також виписка із довідки начальника Білгородського Районного відділення НКВС УРСР молодшого лейтенанта О. Стасюка про стан партизанських загонів на Шосткинщині у жовтні 1941 року. Ці документи також дають можливість ще раз оцінити талант організаторів Путивльського партизанського загону Сидора Ковпака та Семена Руднєва, загін яких єдиний з усього регіону вцілів у 1941 році, став центром об’єднання руху Опору в регіоні, і згодом перетворився на легендарне сумське партизанське з’єднання. В експозиції також представлено декілька документів із облікової справи цього партизанського з’єднання, яка зберігається в Центральному державному архіві громадських об’єднань України (Київ).

Про надзвичайно жорстокий характер боротьби, якого набув партизанський рух в 1942-1943 рр. свідчить інший документ таємної польової поліції Витяг зі звіту ГФП про боротьбу з партизанами за липень 1942. У ньому детально описуються обставини бою поблизу Шостки, під яас якого загинуло 12 німецьких і 27 угорських бійців та троє пропало безвісти.

З повними текстами документів, представлених в експозиції музею, можна ознайомитися на сторінці архіву “Партизанський рух на Шосткинщині”