Nazi occupation of the Holocaust Soviet prisoners of war

Методичні рекомендації до матеріалів з теми «Нацистська окупація, Голокост, доля радянських військовополонених»

 

На цьому диску розміщений дидактичний матеріал, який можна використовувати на звичайних та тематичних уроках з історії України, всесвітньої історії, під час позашкільних заходів та для написання конкурсних робіт на тему Другої світової війни.

Матеріали, представлені у цій папці, покликані показати в першу чергу місцеву специфіку винищення нацистами цивільного населення єврейської національності, комуністів та учасників антифашистського руху, радянських військовополонених, характерну для міста Шостки та сіл району. Більшість документів оприлюднені тут вперше.

Фотоілюстрації, зображення і тексти документів розміщені в окремих папках. Всі пояснення до ілюстрацій зібрані в окремому файлі. На диску є література до теми. Вона підібрана таким чином, щоб розказати про окремі факти і події, які відбувалися в Шостці, і одночасно дати уявлення про загальносвітову суспільну і наукову дискусію проблеми Голокосту. Наприклад, стаття Івана Дерейка розповідає про долю військовополонених – службовців допоміжного охоронного загону, який базувався у Шостці. Статті Олександри Плодистої у газеті «Полісся», одна з яких присвячена історії порятунку єврейської дівчинки Світлани Ханіної, що залишилася під час окупації в Шостці, інша – ініціаторці госпіталю для поранених радянських військовополонених – Валентині Побігайло. Публікації Віталія Нахмановича показують місце і роль подій Голокосту в Україні у загальносвітовому історичному контексті.

Зразок уроку в школі на тему Голокосту взято із підручника «Разом на одній землі. Історія України багатокультурна. Посібник для учнів», розробленого Всеукраїнською асоціацією викладачів історії та суспільних наук «Нова доба» (http://www.novadoba.org.ua/ukr/together-on-the-same-land-book). Також з іншими варіантами уроків можна ознайомитися на сайті Інституту візуальної історії та освіти університету Південної Каліфорнії, де представлений підручник «Назустріч пам’яті» (https://sfi.usc.edu/lessons/encountering-memory?tab=0)

Реконструкція історичних подій

Місцевість навколо Шостки була окупована Вермахтом наприкінці серпня на початку вересня 1941 р. під час операції по оточенню військ Південно-Західного фронту, які тримали оборону Києва. Ця військова операція закінчилася поразкою Червоної армії, загибеллю та полоненням сотень тисяч червоноармійців. За різними оцінками в німецький полон потрапило від 450 до 600 тис. радянських військовослужбовців (детальніше див. статтю Олександра Марінченка у розділі «література»). Групи оточенців, які намагалися пробитися через лінію фронту до своїх частин і переховувалися в навколишніх лісах і селах, покинуті напризволяще поранені червоноармійці, натовпи полонених – такою була картина перших днів нацистської окупації. Місцеві жителі як могли, намагалися їм допомагати: переховували втікачів, приносили в табори їжу, надавали медичну допомогу. У Шостці з ініціативи аптекарки міської лікарні Валентини Побігайло організували госпіталь для поранених радянських військовополонених, яких німці звозили на територію пожежної частини заводу № 9. За пораненими доглядали медичні працівники та місцеві жінки, які приносили їм їжу, одяг. (Див. статтю О. Плодистої  і фото В. Побігайло). Загалом через госпіталь пройшло понад 165 військовополонених, яким вдалося врятувати життя. Після лікування німці переводили бранців до найближчого табору, тому до завдання рятівників входило не лише вилікувати полонених, але і якомога довше їх тримати у «народному госпіталі», а, по можливості, допомогти втекти.

Основні табори для полонених червоноармійців були організовані в Конотопі (див. фото у папці з фотодокументами), Глухові, Новгород-Сіверському та поблизу залізничної станції Хутір Михайлівський. У розділі «документи» представлений переклад з німецької «Звіту про діяльність 1-ї мотопіхотної бригади СС за період з 14 по 21 листопада 1941 року» Ця моторизована бригада СС прибула до Шостки слідом за регулярними частинами Вермахту на початку жовтня 1941 р. і перебувала у північному районі Сумщини до початку грудня 1941 р., коли сюди прибули частини 105-ї угорської королівської дивізії. Завданням мотобригади була «зачистка» тилових районів німецької армій від «неблагонадійних елементів», до яких відносили колишніх радянських керівників, діячів комуністичної партії, євреїв, учасників підпільних і диверсійних груп, оточенців тощо. Наведений уривок зі звіту 1-ї мотопіхотної бригади СС ілюструє ситуацію у таборах для радянських військовополонених, зокрема поблизу села Журавка (Хутор Михайлівський), де перебувало понад 11 тис. полонених і щодня відбувалися заворушення і спроби полонених вирватися на свободу. Інформація про розстріли бранців за канібалізм вказує на жахливу ситуацію у таборі з харчування.

Особливість реалізації Голокосту на Шосткинщині полягає в тому, що вбивства євреїв тут поєднувалися з антипартизанськими акціями. Боротьба з партизанами часто ставала на перше місце в діяльності нацистських спецпідрозділів. Наприклад, у звіті про діяльність 1-ї мотобригади СС за період з 31 жовтня по 7 листопада 1941 р. згадується лише один випадок знищення євреїв – це «зачистка міста Конотоп» (див. фото оригіналу документу або текст у файлі «тексти документів»). Більшість зусиль бригада витрачала на боротьбу з партизанами. У наступному звіті за період з 14 по 21 листопада (див. текст перекладу) повідомляється, що 8-й та 10-й піхотні полки бригади вели боротьбу переважно зі збройними групами, які вони називали партизанами. Проте підсумкові цифри «акції за звичаями воєнного часу» (див. текст документу), під час якої було вбито чоловіків, жінок та дітей (всього 5 397 осіб) свідчить про участь мотобригади СС у вбивствах цивільного населення, тобто євреїв. Улітку 1942 р територія Шосткинщини відійшла під контроль частини таємної польової поліції (нім. Geheime Feldpolizei, скор. GFP), у звітах ГФП також інформують про розстріли партизанів (див. фото оригінала документа  і текст перекладу).

Хроніка Голокосту, яку вдалося створити на основі різних джерел (див. текст документу), дає можливість реконструювати приблизний хід подій винищення єврейського населення та радянських і партійних діячів, які залишилися в окупації. Після розстрілів на початку листопада 1941 р. великих єврейських громад у Конотопі та Кролевці (див. Хроніку Голокосту в «тексти документів»), вціліле населення було взято на облік місцевою поліцією. Про це свідчать документи (див. папку «документи»): облікова картка комуніста, список колишніх комуністів, працівників райуправи Шостки, книга реєстрації видачі тимчасових посвідчень. Така попередня реєстрація різних категорій «неблагонадійних» і контроль за їх переміщенням, завдяки введенню нових документів, створила достатні умови для їх швидкого знищення у наступні місяці. Узимку 1942 р. були розстріляні місцеві євреї на території кінофабрики № 6. Упродовж липня 1942 р. зондеркоманда поліції безпеки та СД Харкова провела розстріли на півночі Сумської області, у районі Ямпіль, Конотоп, Буринь, Кролевець, Шостка, Середина Буда, Новгород-Сіверський (див. німецький документ «звіт зондеркоманди»). За досить короткий час від 9 до 26 липня 1942 р. зондеркоманда за підтримки окремих підрозділів ГФП і 105-ї угорської королівської охоронної дивізії арештувала 1758 осіб, з яких 649 розстріляли. Таку операцію неможливо було здійснити без попередньої підготовки, яку провела місцева окупаційна адміністрація. Цей документ фактично підтверджує, що ця зондеркоманда здійснила розстріли в Шостці 19 липня 1942 р. на території Хіміко-технологічного технікуму: «16 липня 1942 р. в районі Шостка, Середина Буда, Ямпіль та Хільчичі було арештовано 658 осіб, з яких 215 розстріляно». Цей документ також вказує на ще одну важливу деталь. Знищення євреїв у переважній більшості випадків не були спонтанними акціями місцевої поліції. Розстріли здійснювали підрозділи, спеціально для цього підготовлені і навчені, такі як зондеркоманда поліції безпеки та СД (Харків), яка до цього мала назву зондеркоманда 4-а і проводила розстріли у Бабиному Яру, в Лубнах (див. фото) та інших містах України.

Підсумки нацистської окупаційної політики на Шосткинщині підведені у документах Надзвичайної державної комісії по розслідуванню злочинів нацистів по місту Шостка та Шосткинському району, які також є у папці «документи». Попри емоційний та ідеологічний стиль документа НДК, в ньому детально описано місце розстрілів і спроби злочинців приховати сліди своїх дій.

Методичні поради

Представлені матеріали можна використовувати для підготовки та ілюстрації розповіді вчителя на уроці. Краєзнавчі та наукові статті і фотоматеріал можна дати учням для самостійного опрацювання і презентації на уроці історій Валентини Побігайло або Марії Гомоляки, яка врятувала Світлану Ханіну. Для більш підготовлених учнів, або для занять на історичному гуртку можна дати опрацювати окремим групам учнів переклади німецьких документів і підсумкові звіти Надзвичайної державної комісії і спробувати їх порівняти, скласти цілісну картину подій в окупованій Шостці.

Зразок_уроку_про_Голокост

Документи

Тексти_документів

Ілюстративний матеріал

Пояснення до ілюстративного матеріалу до теми