Народилася у 1925 р. в у селі Антонівка, Ямпільського району. 19 серпня 1943 р. була вивезена на примусову роботу до Німеччини. Працювала на металургійному підприємстві в місті Айшпорг.
У таборів був один барак, де жили дівчата, і три бараки чоловічі. Тут і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Григорієм. Після війни їх розлучили у радянському фільтраційному пункті. Григорія мобілізували до робочого батальйону. Олександра вагітна повернулася у рідне село Антонівка. Згодом переїхала до Шостки, працювала на хімкомбінаті пакувальницею. Фото із віршем на звороті її чоловік Григорій надіслав у 1945 р. із лісоповалу. Чому вони не відновили свою родину після війни, Олександра Семенівна в інтерв’ю не розповіла.
-
- Подружня пара Григорій Михальчук та Олександра Коротка. 1945 р. Одружилися у німецькому таборі примусових робітників. Після війни їх розлучили у радянському фільтраційному пункті. Григорія мобілізували до робочого батальйону. Олександра вагітна повернулася у рідне село Антонівка, Ямпільського району. Фото надіслав Григорій після війни із лісоповалу.
-
- Підпис на звороті фотографії: «… Краю Німеччини. Згадай моя любимая жена Шурочка нашу жизнь в проклятой Німеччині. Згадай свого мужа Михальчук Григорія Семеновича. Любилися кохалися як голубів пара, а тепер розійшлися як по небу хмара. Скільки буду днів жити – тебе не забуду. І до тебе прилечу на крилах, як службу відбуду. Шурочка, моя красуня, не плач…»
