Народилася в 1926 році в селищі Свеса, Ямпільського району (зараз Сумської обл.) Через рік родина переїздить в місто Шостка. Її батько, Анатолій Семенович Дубовик був інженером-конструктором: працював спочатку на пороховому заводі №9, а в 1937 році, замість заарештованого директора, був призначений керівником капсульного заводу №53. У сім’ї було троє дітей, крім старшої Аделі росли ще молодший брат і сестричка. Мама, Варвара Михайлівна, була дуже популярною в місті жінкою: активістка, делегат з’їзду дружин ІТП (інженерів і технічних працівників) 1935 року, де за активну роботу отримала від С.Орджонікідзе в подарунок велосипед. Все змінилося в одну мить, коли в листопаді 1940-го батька раптом заарештовують, як ворога народу, і відправляють до Москви. І, хоча сім’я намагалася дізнатися про його долю, це стало можливим лише через довгі роки.
Сім’я жила на казенній квартирі, з якої її, зрозуміло, вигнали. Мати з трьома дітьми на руках на роботу не брали, і житла їй не здавали. Притулилися у материної сестри, дуже бідували. Потім почалася війна. У червні 1942 року була примусово вивезена в Німеччину. Працювала на військовому підприємстві поблизу Касселя.
Після війни повернулася в Шостку. У 1946 році несподівано арештували, засудили на 8 років позбавлення волі.
Більш детально див:
https://ua.openlist.wiki/Дубовик_Адель_Анатоліївна_(1926)
https://abrosha.livejournal.com/8248.html
- Дубовик Анатолій Семенович (1905–1941), директор заводу № 53. Арештований 26.11.1940, розстріляний 27.07.1941 на спецоб’єкті НКВС „Комунарка” (Московська область, Росія).
- Танцювальний колектив Шосткинського будинку культури ім. К. Маркса. 1-ша праворуч Варвара Михайлівна, дружина директора заводу № 53, Анатолія Дубовика.1938 р.
- Адель Дубовик, дочка репресованого директора заводу № 53 Анатолія Дубовика. Фото 1950-1960-ті рр.
- Список примусових робітників з СРСР акціонерного товариства “Динаміт” місто Ліхтенан земля Гессен. Складений у 1949 р. передостання у списку – Адель Дубовик 1926 р. н. із Шостки.