Чубун (Струк) Пелагея

ПЕЛАГЕЯ ЧУБУН (СТРУК) (1923–2014). Народилася в селі Івот. У 1939 р. закінчила неповну середню школу. Фото її випускного класу з учителями та учнями є центральним експонатом музею «Родинна пам’ять». Ця фотографія дивом вціліла під час каральної акції німецьких військ у березні 1943 р., коли було вбито понад 300 мешканців села, спалено багато будинків, у тому числі і хату Пелагеї.

Сама Пелагея під час нацистської окупації 2 червня 1942 р. була вивезена на примусову працю на німецький пороховий завод поблизу сіл Штаєрберг та Лібенау. Життя в таборі остарбайтерів та праця на заводі була важкою і виснажливою. Пелагея працювала по 10 годин кожного дня, окрім неділі. Її завданням було різати порох. Робітники отримували їжу протягом дня лише раз, щоденний раціон складався з бурякового супу, шматочка хліба й масла.

Пелагея Струк після повернення з Німеччини в серпні 1945 р пішла працювати разом з батьками в колгосп села Івот «Прогрес», у польову бригаду – серпами жали ячмінь по кутах поля, там де не захоплював комбайн. Її рідні сестри працювали в Шостці, умовили влаштуватися на роботу в місті, щоб вона могла отримувати зарплату і нормально одягнутися, тому що в колгоспі грошей не платили, а все майно родини згоріло під час каральної акції німецьких військових в окупацію. Пелагея влаштувалася на Шосткинське торфопідприємство. Тут вона в 1946 році познайомилася зі своїм чоловіком Іваном Андрійовичем Чубуном, коли він також прийшов працювати на торфопідприємство після демобілізації. У цьому ж році вони одружилися. У подружжя народилося п’ятеро дітей – Леонід (1947 р.н.), Олександр (1949 р.н.) Петро (1951 р.н.) та  дві дочки: Ніна (1953 р.н.) і Тетяна (1962 р.н.). У 2011 році Пелагея отримала почесне звання «Мати-героїня». Коли діти підросли, Пелагея Михайлівна пішла працювати продавцем, касиром кінотеатру, соціальним працівником у відділі соціального забезпечення Шосткинського міськвиконкому. Турбота про велику родину та робота не завадили Пелагеї Михайлівні реалізувати свої творчі нахили. Вона залюбки вишивала та багато років співала у фольклорному колективі.