Коротков Володимир Іванович (1922–2013)

Володимир Коротков (1922–2013) народився 1922 р. у селі Осов Чернігівської області. Батько Володимира був активним членом більшовицької партії, секретарем сільради, мама була домогосподаркою. У родині було ще два молодші сини – Іван і Петро. У 1931 р. родина переїхала до Шостки. Батько працював на фабриці кіноплівки №6 завідуючим транспортом. Під час нацистської окупації родина Короткова перебувала на «особливому обліку», як родина комуніста. У серпні 1942 р. на роботу до Німеччини вивезли Володимира. Пізніше із родини забрали на примусову роботу і меншого Петра, який загинув під час втечі. Володимир потрапив на порохову фабрику фірми «Айбіа» поблизу сіл Штаєрберг та Лібенау. Від самого початку всіляко шкодив на виробництві, псував станки, інструменти. За це Короткова неодноразово карали, а одного разу він отримав 25 ударів гумовою палицею. В екзекуції брали участь також і табірні поліцаї, серед яких були земляки. Володимир ледве вижив, довго хворів, до кінця життя мав проблеми зі слухом.

Після визволення табору британськими військами, з 26 квітня до 12 червня 1945 р. Володимир у складі англо-американських військ брав участь в очищенні території від залишків озброєних німецьких формувань.

У червні 1945 р. його призвали до Радянської армії, служив у ремонтній частині танкових військ до 1954 р. Через проблеми зі здоров’ям (наслідки побиття у таборі Штаєрберг) Короткова комісували з армії інвалідом 3-ї групи. Повернувся до м. Шостка та працював на пороховому заводі «Зірка» до виходу на пенсію.